1. ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ

У лінгводидактиці до групи лексичних помилок відносять недоліки мовлення, пов’язані з використанням слів і фразеологічних зворотів, які не відповідають нормам літературної мови.

До типових лексичних вад тексту відносять такі:

1)                      стилістично немотивована тавтологія – повтор слова, спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях: Школярам доручили прибрати шкільний двір;

2)                      стилістично немотивований плеоназм – дублювання значення у двох словах: Кожному гостеві нашого закладу подарували пам’ятний сувенір;

3)                      стилістично немотивоване багатослів’я – уживання зайвих слів: Похід князя Ігоря на половців відбувся у квітні місяці;

4)                      уживання слів у невластивому значенні: Молоко дуже корисливе для дитячого організму; Я рахую, що…; вірнірішення; задати запитання;

5)                      порушення сполучуваності слів, часто засноване на інтерференційних явищах: Ми зайняли перше місце на конкурсі;

6)                      уживання слів, не властивих літературній українській мові (немотивовані діалектизми, полонізми, росіянізми): Треба приймати участь у різних міроприємствах;

7)                      уживання слів, не властивих зображуваній епосі: Солдати князя Ігоря були відважними;

8)                      некоректне вживання фразеологізмів: Я і природа – це дві сторони медальйона.

2.                      ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ

У лінгводидактиці до групи граматичних помилок зараховують морфемні, словотвірні, морфологічні й синтаксичні порушення.

 До типових граматичних помилок відносять такі: 

1)                      мофремні й словотвірні – помилки, спричинені:

а) уживанням нетипових для української мови (малопродуктивних, що витісняються іншими продуктивними засобами, чи зовсім не властивих мовній системі) словотворчих засобів, найчастіше суфіксів: атомщики, непередбачувальні, поставщиків, датчанин;

б) порушенням закономірностей поєднання твірної основи й словотворчого засобу в похідному слові: подмінять,двохтрубне.

2)                      морфологічні – помилки, що спричинені невідповідністю формального вираження якогось із граматичних значень тієї чи тієї повнозначної (самостійної) частини мови – роду, числа, відмінка, ступеня порівняння, особи, часу, способу, стану, виду.

3)                      синтаксичні – помилки, що спричинені незабезпеченням передбаченої граматичним ладом української мови побудови конструкцій (словосполучень, речень, надфразних єдностей) відповідно до усталених моделей синтаксичних зв’язків і відношень. Залежно від складності конструкції можуть бути виділені помилки на рівні:

3.                    СТИЛІСТИЧНІ ПОМИЛКИ

У лінгводидактиці  до стилістичних помилок належать випадки недоцільного вживання оцінно-емоційно-експресивно забарвлених мовних засобів різних рівнів мовної системи.

До типових граматичних помилок відносять такі:

1)                      уживання слів, властивих одному стилю, у тексті іншого: Професор далі балакав про фонетичні особливості староукраїнської мови.

2)                      уживання мовних штампів (кальок, кліше): Червоною ниткою через усю поему проходить думка про об’єднання руських князів для захисту батьківщини.

3)                      нагромадження в одному реченні слів, що належать до тієї самої частини мови: У цій статті розповідь про навчання учнів шкіл Львова в давнину.