Розвиток цифрових технологій поступово перетворює процес читання книг в рудимент історії. Однак читати книги все ж варто,кажуть нейрофізіологи.Нещодавнє дослідження вчених із Великобританії довело,що це заняття дає організму не менше користі,ніж спортивні вправи,оскільки в процесі читання людина тренує весь мозок.

  Так опитування фонду «Громадська думка» показало,що Росія перестала бути країною,в якій найбільше читають і 44% російських громадян за рік  взагалі жодного разу не відкрили книгу.Дійсно,молоде покоління сьогодні все частіше віддає перевагу перегляду фільмів і аудіо книгам,давно забувши про те,що означає тримати в руках друковане видання. Між тим вчені встановили,що читання книг необхідно сучасній людині так,як і двадцять років тому,виявивши також і ту літературу,яка найбільш благотворно впливає на розвиток людського інтелекту.

  До такого висновку дійшли оксфордські вчені,досліджуючи роботу головного мозку людини в процесі читання.Ідея подібного дослідження належить спеціалісту по класичній англійській мові Наталі Філіппс,яка поставила за мету вияснити справжнє значення вивчення літератури. Професора цікавило,чи закладена в читанні відчутна користь для людини,яку можна оцінити,крім безпосереднього отримання знань і пов’язаних з конкретним твором культурних і гуманітарних аспектів?

Дослідження вчених показало,що це заняття приносить для організму не менше користі,ніж спортивні вправи,оскільки людина тренує весь мозок. В процесі експерименту вчені помістили учасників  дослідження в камеру апарату МРТ і попросили їх прочитати розділ із роману Джейн Остін «Парк Менсфілд»,текст якого проектувався на монітор всередині камери.Учасників експерименту попросили робити це двома способами: як би вони читали для задоволення,а також критично аналізуючи текст, як це роблять перед іспитами. Апарат МРТ дозволив вченим спостерігати циркуляцію крові в мозку людини в процесі читання, і те, що вони відкрили, виявилося просто дивовижним.

Вияснилося,що при переході від читання для задоволення до критичного сприйняття інформації, в мозку людини відбувається різка зміна видів нервової діяльності і характеру кровообігу. В залежності від способу прочитання книги людський організм задіює різні механізми, які дозволяють тренувати пізнавальні здібності мозку.

При цьому кожен вид неврологічного навантаження несе свою користь людському мозку,являючи собою свого роду вправу для нього. При читанні кров  надходить в ті області мозку,які знаходяться поза зонами,що відповідають за керування, і доходять до зон, що пов’язані зі здібностями до концентрації і пізнання.

Таким чином, вчені довели,що при читанні включається ефект «занурення» в книгу, коли людина в думках уявляє себе на місці героя, тобто в мозку починають функціонувати ті області, які в інший час не бувають задіяні.Варто відмітити, що даний ефект не виникає при перегляді телевізора чи в процесі комп’ютерної гри.

Крім стимулювання мозкової активності процес читання має також і важливу соціальну функцію. Так ,читаючи авторів книг,які дуже добре пишуть, людина тим самим вчиться і звикає грамотно і зрозуміло висловлювати свої думки. Соціологи переконані,що люди,які котрі читають книги,завжди будуть керувати тими,хто замість читання віддав перевагу телевізорові. Цей електроприлад не сприяє інтелектуальному розвитку, тому вчені рекомендують обмежити його перегляд двома годинами на день.

Спеціалісти також радять хоча б дві години на день виділити  на читання хорошої літератури. Вони переконані,що прочитана книга завжди краще переглянутого фільму.Причина схована в тому,що читання не обмежує людську фантазію. Саме тому,як правило, знятий за книгою фільм не відповідає очікуванням глядачів,які намалювали в своїй уяві зовсім іншу постановку.

Крім того,чим більше людина читає,тим менше вона схожа на інших.Разом з героями творів формується його характер і індивідуальність, справжні критерії поведінки і оцінки діяльності навколишніх. Безумовно культура людини залежить не від того, скільки нею прочитано, а від кількості книг,які вона зрозуміла. Саме тому такі важливі уроки читання в школі.

Цікаво,що переважна більшість опитаних фонду «Громадська думка» дорослих людей-81%-з теплом згадують про власні шкільні уроки літератури.Але при цьому сам процес читання подобався лише 17% опитаних. Іншим запам’яталися яскраві пояснення вчителя(14%), захоплюючі сюжети романів(12%), конкретні автори і твори(11%).

Поет Лев Рубінштейн зазначує,що «зараз люди пішли в блоги і перестали читати літературу, але як і раніше впевнені ,що можуть про книги  і про те,що слід давати на уроках, а що не слід.»

Таким чином, на сьогоднішній день усе менше людей усвідомлює необхідність читання художньої і наукової літератури, замінюючи її гальмуючими розвиток мозку телепередачами і комп’ютерними іграми. Між тим вчені із Університета Суссекса довели,що шість хвилин читання більш ніж у два рази знижують рівень стресу. І цей процес іде швидше,ніж від прослуховування музики чи від пішої пргулянки. Тому читайте книги і прищеплюйте здорову звичку до знань за допомогою книг своїм дітям. Недарма вчені кажуть ,що люди поділяються на дві категорії:тих,хто читає книги,і тих,хто слухає тих,що читають.